режим економії

1) regime

2) (система правил, заходів) regime, treatment, regulations, duty

3) тех. ( роботи машин) behavior, mode, process, conditions, working conditions, operating conditions

4) ( розпорядок праці) routine, duty, schedule

5) мед. regimen

КОМУНІЗМ ( від лат. kommunis - спільний) - соціально-політичне вчення а) про особливу суспільно-економічну формацію - комуністичне суспільство, котре з необхідністю має прийти на зміну капіталізмові як закономірний наслідок історичного процесу; б) про основні риси комуністичного суспільства, умови та способи його формування. К. став ідеологією і практикою комуністичних партій, панівною офіційною ідеологією і практикою Радянського Союзу та країн т. зв. соціалістичного табору, має прихильників практично в усіх країнах. Як ідеологія К. виник у середині XIX ст., його засновниками були нім. мислителі Маркс і Енгельс (див. марксизм), продовжувачем у XX ст. - рос. політик Ленін. Найближчим ідейним джерелом К. виступив франц. і англ. утопічний соціалізм XVIII - XIX ст. К. називають також суспільство, засноване на засадах комуністичної ідеології. Згідно з цим вченням, основою комуністичної формації має стати суспільна власність на засоби виробництва, котра виникає внаслідок знищення всіх форм та проявів приватної власності і має визначати зміст та характер будь-якої сфери суспільного життя. На базі суспільної власності формується новий тип відносин суспільних, що унеможливить експлуатацію людини людиною, забезпечить соціальну рівність та добробут усіх членів суспільства, справедливий розподіл матеріальних благ за потребами, а також гармонійний розвиток суспільства в цілому. В процесі становлення комуністичної формації ліквідуються соціальні класи і прошарки, відмирають нацїі, зникає суспільний розподіл праці, яка перетвориться на першу життєву потребу. усувається відмінність між фізичною та розумовою працею тощо, внаслідок чого формується соціальна однорідність суспільства. Як стверджує комуністична ідеологія, відімре релігія і буржуазна мораль, відбудуться кардинальні зміни в інших формах суспільної свідомості, з'явиться новий тип людської самосвідомості, яка стане основним фактором мотивації та регулювання соціальної поведінки. На зміну інституту держави як інструменту придушення і панування одного класу над іншим має прийти громадське самоврядування, де управління людьми перетвориться в управління речами. Комуністичне суспільство у своєму становленні проходить дві фази: першу, нижчу - соціалізм, який є перехідним періодом від капіталізму до розвиненого К., містить в собі як пережиток залишки попереднього суспільного ладу, зародження і розгортання нових суспільних відносин, де утверджується принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його працею"; другу, вищу - повний К., коли реалізуються всі комуністичні ідеали і панує принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його потребами". Умовою перетворення суспільства на комуністичних засадах має стати непримиренна класова боротьба, соціалістична революція і встановлення диктатури пролетаріату. Надавши комуністичним ідеям певного філософського, історичного та економічного обґрунтування, засновники та їх послідовники оголосили своє вчення науковим К. Однак світовий розвиток подій у XX ст. та невдалі спроби запровадити першу фазу комуністичного суспільства в деяких країнах спростували ці претензії. На практиці "науковий К." виявився черговою утопією, простою декларацією, яка нездатна запропонувати ефективні природні форми втілення суспільних ідеалів і змушена вдатися до культивування насильства. Соціалізм як економічний та суспільно-політичний лад, що утворився в Радянському Союзі в результаті Жовтневої революції 1917 р. і тривалої громадянської війни в Росії, а потім - в країнах соціалістичного табору внаслідок Другої світової війни, будувався і утримувався за допомогою тотального насильства і масових репресій, жертвами яких стали десятки мільйонів людей. Досягши окремих позитивних зрушень в соціальній сфері, соціалізм радянського типу призвів до економічного занепаду, небаченого рівня експлуатації і зниження добробуту, зрівнявши більшість членів суспільства у бідності. Зневажено свободи і знехтувано права людини, пригнічено особистість, набула стійкості тенденція до науково-технічної та технологічної відсталості, виникла загроза самоізоляції від світового розвитку тощо З. акономірно, що перші послаблення репресій і спроби відродження громадянських свобод і прав у період т. зв. перебудови кінця 80-х рр. XX ст. відразу ж спричинили крах комуністичних режимів Ц. е дозволило більшості країн колишнього соціалістичного табору та пострадянських незалежних держав розпочати своє відродження шляхом поступового переходу до випробуваних світових стандартів розвитку — соціально орієнтованої ринкової економіки, що спирається на рівноправність усіх форм власності, в тому числі приватної, громадянського суспільства, верховенства прав людини і громадянських свобод, політичного та ідеологічного плюралізму, демократії. В своєму розвиткові ідеологія К. під впливом невдач комуністичної практики, історичних, етнічних, релігійних та інших особливостей окремих країн та регіонів зазнала істотних трансформацій і зараз там, де вона зберігає свій вплив, вар'юється від екстремістських форм до форм, близьких соціал-демократії.

МАРКСИЗМ - філософське, ідеологічне, політико-економічне вчення, назване за ім'ям його засновника Маркса. Виникло у серед. XIX ст. Як система поглядів на природу, суспільство та пізнання, М. базується на засадах матеріалізму і діалектики; на трактуванні соціально-історичного процесу як послідовної і закономірної зміни суспільно-економічних формацій, що доконечно завершується переходом до комунізму, шляхом радикальної соціальної (пролетарської) революції. У М. як філософському вченні вирізняється: М. автентичний (М. авт.); М. ортодоксальний (М. орт.); М. інтерпретативний (М. інт.). Хоч поняття "марксистська філософія" суперечить настанові Маркса про зайвість філософії, як "спекулятивного мислення" для реального життя (особливо з утвердженням "світового комунізму"), тексти його творів засвідчують наявність низки філософських ідей - чітко артикульованих чи присутніх латентно й тому висловлюваних опосередковано. М. авт. - це сукупність ідей, які були чітко викладені Марксом (насамперед в "Економічно-філософських рукописах 1844 р.") та розвинуті послідовниками М. у контексті, близькому до Марксового. М. авт. фокусується на двох чільних ідеях: 1) відчуження людини й оречевлення суспільних стосунків у капіталістичному суспільстві; 2) розкриття творчого потенціалу людського індивіда в умовах реалізації гуманних суспільних відносин, ототожнюваних з комуністичним ладом. Лукач - філософ серед. XX ст. (рукописи Маркса були уперше опубліковані у 1930 р.), він найяскравіше репрезентує осмислення гуманістичного доробку Маркса, зосередившись на проблемах відчуження й оречевлення. М. орт. базується на концептуальних напрацюваннях Енгельса й Леніна, що спиралися не стільки на чітко окреслені Марксом положення, скільки на текстуальні імпульси, "натяки" на ці положення й відповідні висновки, які спонукали до "доповнень" (чи "розвитку"), безпосередньо не пов'язаних із обґрунтованими Марксом філософськими ідеями. У Енгельса - це розробка філософії діалектичного матеріалізму (адже у самого Маркса відсутнє поняття "матерії" як первинної субстанції, що визначає усі процеси в універсумі, в т.ч. й суспільстві); у Леніна - концепція епістемологічного натуралізму, згідно з якою людська свідомість віддзеркалює, копіює світ реальних речей ("теорія відображення"). Переважно завдяки цим доповненням було закладено підмурівок М. орт. В умовах панування тоталітарних режимів у XX ст. (у т.ч. в Україні) для М. орт. були характерними дві тенденції - жорстко апологетична і творча. Перша виключала будь-яку плюральність чи альтернативність філософського мислення, спрямовуючи його у річище примітивного виправдання зумовленого класовою (партійною) кон'юнктурою стану речей. Друга - орієнтувала на виявлення ланок зв'язку з відповідно потрактованими ідеями та текстами творів "класиків М.", що давало змогу долати вузький схематизм діалектичного та історичного матеріалізму й виходити (чи наближатися до цього) у простір світової філософської думки. Остання тенденція була найпомітнішою у тих ділянках М., проблематика яких певним чином перетиналась із фундаментальними напрямами західної філософії. Це стосувалося різною мірою - логіки, філософії науки, філософської антропології, етики, критики "буржуазної" філософії та ін. Творча тенденція у межах М. орт. становить ланку переходу до М. інт. - це такий ступінь вільного потрактування ідей М., що уможливлював побудову концепцій, які у розвинутій формі вже нічим не нагадували М., хоч останній і послугував для них висхідною філософською спонукою. Соціальним ґрунтом для М.інт. виступали західні демократії і т. зв. "країни народної демократії", які прагнули до вдосконалення суспільних стосунків, як капіталістичних, так і соціалістичних. Найвиразнішою тут була метафора Сартра стосовно М. "із людським обличчям". М. інт. являє собою сукупність філософських теорій, кожна з яких, використовуючи одну чи більше відповідно потрактованих ідей Маркса, розробила цілковито самостійний філософський зміст. Ці теорії досить умовно можна назвати М. Втім представлена в них інтерпретація марксистських ідей демонструє можливості їхнього синтезу із засадничими ідеями західної філософії та виникнення на цьому ґрунті впливових філософських теорій. До останніх, зокрема, відносяться: "критична теорія суспільства" Адорно, Горкгаймера, Маркузе; комунікативний раціоналізм Габермаса; структуралістська теорія "наддетермінації" Альтюссера; екзистенціалізм Сартра (у частині соціально-філософського обґрунтування проблеми людини); аналітичний М. Елстера й Рочмера. В Україні переважною формою існування М. як філософського напряму був М. ортодоксальний в обох його розгалуженнях - апологетичному та творчому (див. комунізм).

1) ставлення, поводження

2) трактування

3) лікування, догляд

4) обробка

5) с.г. протруювання (зерна)

6) просочування

7) гірн. збагачення

8) розробка кіносценарію

9) розм. кіносценарій

* * *

1) звернення, поводження

2) трактування, обговорення; дослідження; висвітлення

3) лікування; відхід

4) обробка

5) пропитывание, пропитка

6) гipн. збагачення

7) розробка кіносценарію; cл. кіносценарій

1) звернення, поводження

2) трактування, обговорення; дослідження; висвітлення

3) лікування; відхід

4) обробка

5) пропитывание, пропитка

6) гipн. збагачення

7) розробка кіносценарію; cл. кіносценарій

- international act

1. ком., мен. регулювання; упорядкування; 2. юр. правило; норма; розпорядження; інструкція

1. підпорядкування процесів, поведінки організації і т. п. відповідним правилам, які мають юридичну силу; 2. сукупність правил для виконання закону

═════════■═════════

ad hoc regulations надзвичайні заходи регулювання • правила для специфічної ситуації; administrative regulations адміністративні розпорядження; advertising regulation регулювання рекламної діяльності; allocation regulations правила розподілу (напр., ресурсів); budget regulation бюджетне регулювання; building regulations норми будівництва; business regulation регулювання підприємницької діяльності • регулювання бізнесу; cartel regulations правила функціонування картелю; census regulations інструкції щодо проведення перепису; compulsory regulation обов'язкова постанова; control regulations правила контролю; currency regulation валютний контроль • валютне регулювання • валютні правила; customs regulations правила митного контролю • митні правила • митний режим; departmental regulations відомчі інструкції • інструкції відділу; dispatch regulations інструкції з відправлення; economic regulation економічне регулювання; environmental regulations природоохоронне законодавство; exchange regulations валютні правила; exports regulation регулювання експорту; fishery regulations правила риболовства; fire safety regulations вимоги пожежної безпеки; food products regulation правила виробництва харчових продуктів; foreign exchange regulation валютне регулювання; government regulation державне регулювання; harbour regulations портові правила; health regulations вимоги щодо безпеки для здоров'я • правила охорони здоров'я; immigration regulations закон про імміграцію; import regulation регулювання імпорту; insurance regulations правила страхування; internal regulations внутрішній розпорядок • правила внутрішнього розпорядку • правила процедури; legal regulation правове регулювання • правові норми; license regulations ліцензійні правила; maintenance regulations інструкції з техобслуговування устаткування • норми проведення технічного обслуговування; market regulations регулювання ринку; marketing regulation регулювання маркетингової діяльності; noise regulations норми, які визначають граничний рівень шуму; occupational safety and health regulations правила техніки безпеки та охорони здоров'я; open-space zoning regulations правила використання зони відкритого простору; permit regulations правила оформлення дозволу; plant regulations правила внутрішнього розпорядку на фабриці; pollution control regulations природоохоронне законодавство • законодавство проти забруднення довкілля; port regulations портові правила; port authority regulations портові правила; price regulation регулювання цін • правила встановлення цін; production regulations технічні норми виробництва; provisional regulations тимчасові правила; public regulation державне регулювання • громадське регулювання; quantitative regulation кількісне регулювання; quarantine regulations карантинний нагляд; rate regulation регулювання тарифів; road regulations правила дорожнього руху; safety regulations норми безпеки • вимоги до безпеки • правила техніки безпеки; sanitary regulations санітарні правила; securities regulations правила операцій з цінними паперами; service regulations правила обслуговування • правила догляду; staff regulations положення щодо персоналу; statutory regulations правила, встановлені законом; statutory wage regulations встановлені законом правила регулювання рівня заробітної плати; stock exchange regulations правила фондової біржі; storage regulations правила зберігання; tariff regulations тарифні правила; tare regulations правила визначення ваги тари; tax regulations податкове законодавство • податковий режим; technical regulations технічні норми • технічні умови • технічні правила; testing regulations інструкції проведення випробування; trade regulations правила торгівлі; traffic regulations правила дорожнього руху; wage regulation регулювання рівня заробітної плати; working regulations правила внутрішнього розпорядку; zoning regulations зональні правила охорони довкілля

═════════□═════════

according to regulations згідно з правилами; contrary to regulations порушення правил • всупереч правилам; in accordance with the regulations відповідно до інструкцій; regulation for safety правила безпеки; regulations governing wages правила, які регламентують ставки заробітної плати; regulation M правило «М» (регулює притік євродоларів через американські банки); regulation mechanism механізм регулювання; regulation of credit регулювання кредиту; regulation of foreign exchange регулювання зміни курсу закордонної валюти; regulation of interest rates регулювання ставки відсотка; regulation of lending регулювання кредитування; regulation of prices регулювання цін; regulation of production регулювання виробництва; regulation of trade регулювання торгівлі; regulation of traffic регулювання руху; regulation of wages and salaries регулювання ставок заробітної плати і окладів; to comply with regulations підкорятися/підкоритися правилам; to infringe on regulations порушувати/порушити правила; to observe regulations; to violate regulations порушувати/порушити правила; to work out regulations розробляти/розробити правила

regulation: deregulation

* * *

n 1. мен., марк., рек. ціль; завдання; напрям; мета; 2. контрольна цифра; намічена цифра; планова цифра; 3. цільова аудиторія споживачів; a цільовий; плановий

1. те, до чого прямують, що потрібно здійснити; 2. економічні орієнтири; 3. визначена група осіб, для яких призначений продукт, послуга

═════════■═════════

application target мета застосування; designated target намічена цифра • намічена ціль; export targets план експорту; growth target намічені темпи зростання; import target план імпорту; key target основне завдання; market target ринкова ціль; output target виробничий план • виробнича ціль; planned target(s) планове завдання; контрольні цифри; primary target основна ціль; priority target першочергова ціль; production target(s) виробничий план • завдання випуску продукції • виробниче завдання • контрольні цифри виробництва; profit target планова норма прибутку; progress target контрольний проміжний термін • проміжна ціль; quantitative target кількісне завдання; sales target контрольний показник продажу • контрольна цифра збуту • планове завдання з реалізації продукції; specific targets конкретні завдання; ultimate target остаточна ціль; work target робоче завдання

═════════□═════════

by the target до встановленого терміну; off target поза планом; on target згідно з планом; target amount планована сума; target audience цільова аудиторія; target cost запланована величина витрат; target costs планові витрати • плановані витрати; target figure контрольна цифра • планова величина; target group цільова група; target inventory цільові запаси; target language комп. вихідна мова • мова на виході; target market цільовий ринок; target price базова ціна • планова ціна • «цільова» ціна (вартість замовлення плюс доплата або утримання залежно від якості й строків постачання) • курс цінних паперів; to beat the target перевиконувати/перевиконати завдання; to exceed the target перевиконувати/перевиконати план; to hit the target досягати/досягти мети • досягати/досягти наміченої цілі; to meet the target відповідати меті; to miss the target не досягати/не досягти мети; to outstrip the target перевиконувати/ перевиконати план; to reach the target досягати/досягти мети; to set a target встановлювати/встановити ціль • встановлювати/встановити мету

* * *

скор. від Trans-European automated realtime gross settlement express transfer system

міжторг., юр. договір; міжнародний договір; угода; конвенція

міждержавна письмова угода відповідно до чинного міжнародного законодавства; ♦ міжнародні договори укладаються щодо мирних стосунків, економіки, торгівлі та інших питань міжнародних відносин (international relations)

═════════■═════════

arbitration treaty договір арбітражу; bilateral treaty двосторонній договір; binding treaty зобов'язувальний договір; boundary treaty договір про режим кордонів; civil law treaty цивільно-правовий договір; commercial treaty торговельний договір; conciliation treaty договір про погоджувальні процедури; draft treaty проект договору; economic treaty господарський договір; equitable treaty справедливий договір • рівноправний договір; executory treaty договір, який підлягає виконанню в майбутньому; inequitable treaty несправедливий договір • нерівноправний договір; insurance treaty договір страхування; law-making treaty нормативний договір • договір-закон; law-of-the-sea (LOS) treaty міжнародний договір морського права; multilateral treaty багатосторонній договір; open treaty відкритий міжнародний договір; oral treaty усний договір; Patent Cooperation Treaty Договір про патентну співпрацю; private treaty приватна угода • приватний договір; reciprocal treaty взаємний договір • договір на основі взаємності; trade treaty торговельний договір; Trademark Registration Treaty Договір про міжнародну реєстрацію торговельних знаків; tripartite treaty тристоронній договір • договір між трьома державами

═════════□═════════

to accede to a treaty приєднуватися/приєднатися до договору; to annul a treaty анулювати договір; to break a treaty порушувати/порушити договір; to cancel a treaty анулювати договір • скасовувати/скасувати договір; to conclude a treaty укладати/укласти договір; to denounce a treaty оголошувати/оголосити договір недійсним • денонсувати договір; to enter into a treaty входити/увійти в договір; to extend a treaty продовжувати/продовжити договір; to initial a treaty парафувати договір; to join a treaty приєднуватися/приєднатися до договору; to keep to a treaty дотримуватися/ дотриматися договору; to observe a treaty дотримуватися/дотриматися договору; to ratify a treaty ратифікувати договір; to renounce a treaty відмовлятися/відмовитися від договору; to rescind a treaty анулювати договір • скасовувати/скасувати договір; to revoke a treaty анулювати договір • скасовувати/скасувати договір; to terminate a treaty анулювати договір • скасовувати/скасувати договір; to violate a treaty порушувати/порушити умови договору; to withdraw from a treaty виходити/ вийти з договору; treaty amendment поправки до договору; treaty exemption вилучення з договору; treaty of alliance союзний договір; treaty of friendship договір про дружбу; treaty of friendship, commerce and navigation договір про дружбу, торгівлю і мореплавання; treaty of peace мирний договір; Trade of Rome Римський договір; treaty on commerce договір про торгівлю; treaty power уповноваження на укладання договору

Ліотар, Жан-Франсуа (1924, Париж - 1998) - франц. філософ, представник постструктуралізму. Застосував поняття постмодернізму до розвитку філософії, визначаючи сучасну філософію як "філософію постмодерну". Модерн, на думку Л., є епохою панування "великих метарозповідей" ("діалектика духу", "емансипація людини", "герменевтика смислу" тощо), які намагалися обійняти статус універсально легітимних. Епоха постмодерну - це епоха недовіри до метарозповідей, їх делегітимації, вивільнення "мікронаративів", що не зазіхають на загальновизнаність і використовуються лише ситуативно. Загибель метарозповідей надає простору різноманітним мовним іграм, що не мають поміж собою нічого спільного й існують лише в межах власних сфер релевантності. Згодом Л. конкретизує поняття мовної гри, застосовуючи терміни "жанр дискурсу" (тобто історична і топологічна специфіка дискурсу) і "режим речення" (ствердження, заперечення, підозра, доведення тощо) К. ожен жанр дискурсу запроваджує, за Л., свої правила прийнятності ходів мовної гри, неспіввимірні з правилами інших жанрів, оскільки правило є не денотативним, а суто прескриптивним судженням. Звідси - різні жанри дискурсу не можуть нічого "довести" один одному, а жанру жанрів, що стояв би понад ними, не існує взагалі. 'Тому "суперечка", що точиться між жанрами дискурсу, є єдино можливою формою їх взаємодії, запобігаючи зміцненню тоталітарних прагнень до єдності й уніфікації. Поняття постмодерну вказує, за Л., не стільки на хронологічний, скільки на змістовий елемент розвитку філософії. Загибель метарозповідей і запанування радикального плюралізму є природним наслідком модерну, реакцією на його вади. Постмодерн, на думку Л., завжди був вписаним у модерн і лише сьогодні досяг свого чіткого оформлення. Постійна неузгодженість між змістом, котрий потребував виразу, і хронологічними конотаціями, невід'ємними від терміна "постмодерн", примусили Л. в 1988 р. замінити цей термін іншим - "переписування модерну" Ш. ирокого розголосу набула полеміка Л. з нім. філософом Габермасом, який вважав постструктуралістські спроби критики культури необґрунтованими і називав їх "запровадженням принципу, що піддається хіба лише заклинанням".

[br]

Осн. тв.: "Постмодерністська умова" (1979); "Економія лібідонального" (1974); "Розбрат" (1983); "Могила інтелектуала" (1984).